Останніми роками широких масштабів набула проблема ураження покрівельних, стінових і підлогових конструкцій, укладених за багатошаровою технологією із застосуванням комплексу паро-, гідро- і теплоізоляційних матеріалів.

Основною причиною цієї проблеми є намокання матеріалів через протікання (наприклад, при неякісному монтажі врізних конструкцій мансардних вікон, підвіконних відливів, дашків тощо) або через утворення конденсату і неминучою експлуатаційною вологістю у волокнистих утеплювачах, нестійких до впливів такого характеру.

Якщо в першому випадку рішення проблеми досить очевидно: слід якісно виконувати монтаж конструкцій, то в другому випадку проблеми виникають не лише на готових об’єктах, але і у процесі будівництва, попереднього складування не вологостійких матеріалів на об’єкті та експлуатації споруди.

В ході комплексу будівельних і опоряджувальних робіт, особливо в холодну пору року, часто виникає ситуація, коли відсутній контроль вологості повітря і немає належного просушування. У результаті цього навіть відносно тепле вологе повітря здатне наситити вологою нестійку систему теплоізоляції.

Волога легко акумулюється у ватяних утеплювачах за рахунок природного сорбційного ефекту (разом із повітрям, що «гуляє» через так званий «дихаючий утеплювач»), а також за допомогою відомого явища капілярного всмоктування. Потрапляючи у товщу «пирога» і швидко конденсуючись, стимулюються вже незворотні процеси, що руйнують систему теплоізоляції і завдають шкоди сій споруді.

Чи є гарантія захисту конструкції від цвілі

Очевидно, що утворення конденсату призводить до розвитку колоній цвілі на всіх конструкціях, що піддаються навіть незначному зволоженню. Строки виникнення колоній  — від 5-и до 7-и днів від початку намокання.

Важливо розуміти, що гриби можуть розвиватися не тільки на субстратах, які вони розкладають («з’їдають»), але і на будь-яких поверхнях, навіть у краплях конденсату. Тому частину матеріалів можна віднести до біоушкоджуваних, тобто ураження грибами призводить до зміни властивостей і втрат міцності структури.

Інші матеріали слугують простот матрицею — сприятливим середовищем для росту грибів (наприклад, невологостійкі волокнисті утеплювачі). Після механічного видалення біоушкоджень з поверхні таких матеріалів сам утеплювач залишається без видимих пошкоджень. Однак через ці властивості масштаби біоуражень найчастіше мають вражаючий характер.

Розвиток грибів безпосередньо залежить від вологості матеріалів. Біоураження відбувається, в першу чергу, при тривалому намоканні матеріалів. Наприклад, при капілярному всмоктуванні, протіканні або систематичному утворенні конденсату.

На жаль, у будівельній практиці поки не розвинені спеціальні технологічні протоколи виконання робіт, спрямованих на мінімізацію ризику ураження пліснявою, а у будівельників уцьому питанні відсутня елементарна грамотність. Даний ризик часто недооцінюється або зовсім не враховується.

Тим не менше ефективність комплексу заходів щодо запобігання ураження (не лише обробка антисептиками, але і грамотне проведення робіт) набагато вища, ніж ефективність прийняття заходів щодо усунення виниклих проблем.

Важливо пам’ятати, що обробка біоцидними препаратами не є гарантією того, що цвіль не виникне на матеріалах. Справа в тім, що з метою безпеки усі дозволені до застосування біоциди мають відносно невисоку токсичність і вимиваються з матеріалу при систематичному потраплянні вологи.

Дотримання протоколу виробництва монтажних робіт, а також застосування сучасних (з нульовим водопоглинанням і, як наслідок, гранично біостійких теплоізоляційних матеріалів) дає змогу мінімізувати ризики біопоразки об’єкта. Адже неефективний шар теплоізоляції — одна із основних причин утворення цвілі.

Ризики і загрози від цвілі 

По-перше, пліснява та цвіль призводять до потрапляння спор грибів у повітря, що вкрай небезпечно для здоров’я і можуть викликати алергію, дерматити, бронхіти, а також глибокі мікози внутрішніх органів.

По-друге, уражені частини споруди слугують джерелом зараження будівлі загалом. І у цьому випадку видалити її можна тільки шляхом повного демонтажу небезпечного, насиченого вологою, волокнистого, теплоізоляційного шару та інших уражених матеріалів, оскільки поверхнева обробка антисептиками ефективна на малій глибині: до 0,3— 0,5 см. А це означає — необхідний демонтаж усієї конструкції!

Таким чином, основною умовою і гарантією запобігання  розвитку цвілі є грамотний вибір волого і біостійкого теплоізоляційного матеріалу як здорової, безпечної і стабільно ефективної начинки будь-якої будівельної конструкції.

Людмила ДЕМЧУК

Більше у газеті "БудЕксперт", №1, 26 березня

2020 р.