Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію



Партнери
Опитування
Опитування

Чи корисний для Вас портал БудЕксперт?

Програма БудЕксперт
Програма БудЕксперт
БудЕксперт від 23.11.2013
Кредит на придбання нерухомості на вторинному ринку, металопластикові вікна та вхідні броньовані двері
БудЕксперт від 09.11.2013
Купівля житла у Львові, кредит на енергозбереження, тепла плівкова підлога
БудЕксперт від 26.10.2013
Програма іпотечного кредитування житла, сонячні колектори
БудЕксперт від 12.10.2013
Кредит під заставу майна, утеплення житла екологічно чистою фітоплитою з очерету
БудЕксперт від 28.09.2013
Обмеження готівкових розрахунків, теплоізоляція даху мінеральною ватою
БудЕксперт від 21.09.2013
Тепле житло на ринку нерухомості, конденсаційний газовий та твердопаливний котли
Дах - Покрівельні матеріали
Укладання металочерепиці, утеплення
Дах - дерев'яна конструкція
Обробка деревини, покрівельний пиріг
Цегла як будівельний матеріал
Виробництво, технічні характеристики
Ринок камінів
Паливо для камінів, обслуговування, дизайн
Металопластикові вікна
Виробництво, вибір, експлуатація
Бруківка
Виробництво, укладання, дизайн
Сонячні колектори
Принцип дії, монтаж, обслуговування
Як встановити басейн власноруч і лише за годину?
Встановлення та догляд
Двері – візитна картка помешкання
Встановлення та догляд
Утеплення будинку пінопластом
Експлуатація та догляд
Утеплення будівель
Утеплювальні матеріали, технології, види утеплювачів
Каналізація приватного будинку
Опис, вимоги, монтаж
Автоматичні гаражні ворота
Типи, конструкція, автоматика воріт
Електроінструменти
Дрилі, лобзики, болгарки, перфоратори, шуруповерти
Кахельна плитка
Перевірка якості, укладка, догляд
Розумний будинок
Проектування системи, управління, безпека
Фільтри для води
Види фільтрації, різновиди, виробники та ціна
Водовідведення та зберігання води
Труби, баки для води
Мансардні вікна
Конструкція, аксесуари, користування
Натяжні стелі
Види, монтаж, оздоблення, вартість та догляд
Вибір душової кабіни
Тип кабін, встановлення, догляд
Вибір каміна
Топки, облицювання, аксесуари, обслуговування
Останні новини
Останні новини
«Снєжка-Україна» реконструює й розширює виробничий цех з виготовлення фарб
19.09.2019р.

20 років на українському ринку працює ТзОВ...

Черговий (№ 4) номер газети "БудЕксперт" вже у продажу
16.08.2019р.

Газету "БудЕксперт" купуйте у кіосках та...

Розписані стіни у лікарні – це ефективна кольоротерапія для дітей
05.08.2019р.

У четвер, 1 серпня, у Хмельницькій міській дитячій...

Українці встановили вже 12 тисяч домашніх сонячних електростанцій
30.07.2019р.

Близько 12 тисяч домогосподарств в Україні...

3842
13.05.2011р. |
Покрівля потребує вентиляції

При цьому найбільшого впаливу атмосферних дій зазнає утеплювач, коли його верхня і нижня поверхні «відчувають» температуру, яка відрізняється десятками градусів. У той же час, що нижчою є температура, то більший тиск водяної пари з приміщення в підпокрівельний простір, а холодне повітря здатне утримувати менше пари. Як наслідок, утеплювач, увібравши велику кількість вологи, перестає виконувати своє цільове призначення. Джерелом вологи, що негативно впливає на покрівельну конструкцію, може бути дощова і потала вода. Не треба забувати про надійний захист даху і від снігу, напрям якого під впливом вітру може бути горизонтальним. Чудово справляється з вище переліченими негативними явищами вентильована покрівля.

Фахівці зазначають, що психологія споживача значно змінилася за останні десять років, і вимоги до комфорту підвищуються щороку. Разом з тим, зріс рівень якості будівельних робіт при сучасному спорудженні житлових приміщень. При цьому покрівля не стала винятком. Більше того, це елемент будинку, який за останні роки зазнав суттєвих інноваційних змін. Так, сучасна покрівля обов'язково має бути герметична – утеплена. Тому така складна конструкція передбачає обов'язкову вентиляцію.

Поняття «вентильована покрівля» налічує наявність трьох контурів вентиляції:
- вентиляція простору між покриттям і гідроізоляцією, що охоплює всю площу, незалежно від складності даху;
- вентиляція простору між утеплювачем і гідроізоляцією, що усуває наявність застійних зон;
- вентиляція підпокрівельного простору, що є частиною системи вентиляції будинку.
Дуже довго недосконалість будівельних матеріалів і технологій давала змогу (або примушувала) будувати будинки «дихаючі» через дерево, цеглу, щілини в кладці, вікнах і дверях, щілини між шарами пергаміну або руберойду, в яких випадковим чином об'єднувалися (або не об'єднувалися) всі три необхідні контури вентиляції. Розплатою за простоту були, в кращому разі, протяги, підвищені витрати на опалювання, близьке «знайомство» зі скловатою і суттєві обмеження фантазії дизайнера щодо внутрішнього оздоблення. У гіршому випадку, якщо щілин було замало, в найнесподіваніших місцях з'являлася вологість. Спеціальні вентиляційні канали облаштовували тільки із санвузлів і кухонь. При проектуванні будинку слід приділяти особливу увагу системі вентиляції.
Покрівля потребує вентиляції









Є два головних правила теплопокрівельника: пара завжди має спрямовуватися вгору, а вода – вниз. Наслідки з цих правил такі:
- при монтажі пароізоляції недостатньо напусків полотен одне на одне, на стіни і елементи конструкції – місця стиків необхідно проклеювати спеціальною стрічкою;
- за відсутності вентиляції внутрішнього простору будинку навіть проклеювання спеціальною стрічкою повністю не запобігає потраплянню вологи в утеплювач при високому тиску пари. Наприклад, при пропускній здатності пароізоляції 1 г/м2 поверхні на добу, за 100 днів через 100 м2 пароізоляції, що перебуває під впливом тиску пари, вгору у вигляді пари проникне відро води. Вентиляція в буквальному розумінні дає змогу «випустити пару з казана», оскільки наслідки несподіваної появи в утеплювачі не те, щоб відра, а навіть склянки води є дуже неприємними;
- стіни не повинні «дихати», оскільки волога, що затрималася в зовнішніх шарах стіни, призводить до розшарувань при замерзанні, також через стіни волога може проникнути в «покрівельний пиріг»;
- не можна нехтувати вентиляцією маленьких приміщень і просторів;
- пароізоляція має бути змонтована якомога ближче до внутрішнього простору будинку;
- для виправлення помилок, що виникли при облаштуванні гідроізоляції, необхідно демонтувати покрівельне покриття; для виправлення помилок, що виникли при облаштуванні пароізоляції, необхідно забезпечити доступ до пароізоляції зсередини будинку.
Покрівля потребує вентиляції









Рис. 1. Конструкція вентильованого неутепленого горища:
1 – покрівля; 2 – підпокрівельне покриття (гідроізоляція); 3 – несуча конструкція (крокви); 4 – вентильоване холодне горище (вентиляція через карнизи і торець будівлі); 5 – захист від вітру (вітрові панелі); 6, 7 – теплоізоляція; 8 – пароізоляція; 9 – обрешітка; 10 – внутрішнє облицювання; 11 – вентильована щілина > 50 мм; 12 – безперервні повітряні зазори (а1+а2+аЗ > 50 мм).

Перш, ніж розпочати споруджувати вентильовану покрівлю, потрібно визначитися, який із наявних покрівельних матеріалів найкраще застосувати. Це рішення є визначальним при подальшому виборі решти покрівельних матеріалів. Наприклад, від виду матеріалу для похилої покрівлі залежить, який вид підпокрівельної водоізоляційної плівки буде потрібно, а також, яким буде розташування контррейок (до яких кріплять водоізоляційний матеріал), кількість вентильованих зазорів і конструкція обрешітки. Переріз крокв, конструкція обрешітки і їх крок (при наявній кроквяній системі перевіряють її відповідність реальному навантаженню) також залежать від вибраного покрівельного матеріалу, вітрового і снігового навантаження. Висота вентильованого каналу також залежатиме від вживаного покрівельного матеріалу. Наприклад, якщо для облаштування покрівлі застосовують бітумну черепицю, то повітряний канал буде меншим, ніж при використанні натуральної черепиці. При цьому вентильований отвір для металочерепиці має бути меншим, ніж для натуральної черепиці, і більшим, ніж для бітумної черепиці. Величина вентильованого каналу в основному залежить від довжини схилу і кута нахилу покрівлі і може бути від 5 до 10 см (середні розміри – 6–8 см).

Вентильована похила покрівля
Для створення у вентильованій покрівлі потрібних повітряних потоків необхідно дати змогу повітрю надходити через звис і виходити через гребінь, виносячи з собою зайву вологу.
Для похилої конструкції необхідні три основні елементи вентиляції: канали для припливу повітря (розташовані в нижній частині покрівлі), канали над теплоізоляцією (для циркуляції повітря), витяжні канали (у верхній частині покрівлі).
Недостатньо забезпечити лише циркуляцію – не менш важливим чинником безпеки є захист від потрапляння птахів і листя у підпокрівельну конструкцію. Адже засмічення підпокрівельного пирога так чи інакше призводить до накопичення надмірної вологи і перешкоджає нормальній вентиляції утеплювача. Для вирішення цієї проблеми зазвичай використовують гребінь звису з вентиляційними ґратами, який монтують у нижню обрешітку звису.
Додаткову вентиляцію вентиляційних каналів здійснюють завдяки використанню спеціальних покрівельних вентиляторів. Це дуже актуально в конструкціях складних покрівель, де складно забезпечити рух повітря.
Коли як покрівельний матеріал застосовують хвилястий лист, організацію зв'язку з атмосферою верхнього повітряного зазору вирішують дуже просто. Зазори для потрапляння повітря і гребеневий вентилятор утворюються самі по собі, навіть якщо накрити хвилястий лист «плоским» гребенем. Далі організовують забір повітря і його випуск лише для нижнього повітряного зазору.
При спорудженні вентильованих покрівель особливу увагу слід звернути на єндови. Річ у тім, що це найбільш вразливе місце до протікання. Тому фахівці рекомендують на вже набиту обрешітку встановлювати жолобок єндови з алюмінію або будь-якого іншого корозієстійкого матеріалу, ширина якого має становити 50–60 см.
Не менш важливим при спорудженні покрівлі є правильне облаштування прилягання покрівельного матеріалу до вертикальних елементів (димарів, стін, прохідних елементів тощо). Для надійного і герметичного їх стикування використовують спеціальні самоклейкі рулони для прилягання, алюмінієві планки для притискання в місці примикань, бутилкаучукові герметизувальні матеріали тощо.

Вентильована плоска покрівля
Технологія вентильованих (холодних) плоских покрівель дає змогу максимально використовувати перевагу сучасних мінеральних плит і швидко випаровувати надлишки вологи. Конструкція вентильованих покрівель складається з двох оболонок, а обмін повітря у вентильованій конструкції відбувається через отвори по краях покрівлі.
При облаштуванні такого виду покрівель повітряні отвори захищають сітками від комах. Важливо зазначити, що сукупна площа вентиляційних отворів повинна становити не менше 1/500 загальної площі покрівлі, а висота вентильованого прошарку – не менше 5 см. В разі застосування дерев'яних деталей конструкції при спорудженні вентильованих дахів слід додатково облаштувати пароізоляцію під шаром теплоізоляції.
За допомогою пристрою цього виду покрівель уникають появи «пухирців», які призводять до розривів покрівельного килима і подальших протікань. Причиною їх утворення є волога, яка накопичується в утеплювачі і плитах перекриття. Щоб уникнути нагромадження вологи всередині верхньої частини будівлі, перший шар покрівельного килима або приклеюють до покрівлі частково, або укладають без приклеювання на механічних фіксаторах. При цьому виключається надлишковий тиск водяної пари, оскільки між покрівлею й основою утворюється повітряний зазор, який стикається із зовнішнім повітрям по контуру покрівлі або через спеціальні витяжні дефлектори. Термін експлуатації правильно влаштованих вентильованих плоских покрівель може становити кілька десятків років.
Популярність вентильованих плоских покрівель сьогодні не досить велика. Головною причиною цього є їх висока собівартість. Так, в більшості випадків вона є дорожчою на 20–30%, ніж облаштування плоских дахів простим, невентильованим способом. За даними фахівців, нині на вентильовані плоскі покрівлі припадає 3–5% від загальної кількості спорудження плоских дахів.
Покрівля потребує вентиляції












Рис. 2. Конструкція вентильованої плоскої покрівлі:
1 – основа покрівлі (профнастил, бетон тощо); 2 – перший шар покрівельної плити під пароізоляцію; 3 – пароізоляційна плівка; 4 – теплоізоляція двома шарами (нижній – покрівельна плита з вентканалами, верхній – покрівельна плита); 5 – кріпильний елемент крізь усі шари (самонаріз – для профнастилу, дюбель – для бетонної основи); 6 – гідроізоляційна мембрана (ПВХ, бітум тощо).

Тепло-, гідро- і пароізоляція вентильованих дахів
Через дах може втрачатися від 20 до 40% теплової енергії всього будинку. Тому питанню якісного утеплення покрівлі потрібно приділяти багато уваги. При спорудженні вентильованої покрівлі більшість фахівців рекомендують використовувати утеплювачі, що мають високу паро проникність. Таку максимальну здатність мають мінераловатні або скловолокнисті утеплювачі. Завдяки властивості утеплювача пропускати пару дерев'яна кроквяна конструкція може «дихати» крізь нього, що дає їй змогу зберегти свою цілісність і якісні властивості. Окрім хороших паропроникних властивостей, сучасні теплоізоляційні матеріали також мають достатньо високі технічні характеристики (ступінь горючості, теплопровідність тощо). Слід зазначити, що товщина утеплювача в «пирозі» має бути не менше ніж 150 мм. Що стосується ширини, то її підбирають з урахуванням відстані між кроквяними ногами.
Покрівля потребує вентиляції










http://ukrprofi.com.ua/images/pokrovelnue_plenki/podkrovelnue-pl-2.jpg

Монтаж підпокрівельної плівки

Супердифузійні мембрани – це матеріали, які мають дуже важливі для покрівлі властивості: пропускають пару води, а саму воду ні. Паропроникність супердифузійних мембран настільки висока, що вони можуть бути встановлені впритул до утеплювача, без нижнього вентиляційного зазору. Важливо зазначити, що мембрани не рекомендують застосовувати разом із покрівельними матеріалами, протилежний бік яких не розрахований на тривалі контакти з вологою (до них зараховують металочерепицю і хвилясті бітумні листи – «єврошифер»). У разі використання супердифузійних мембран разом із керамічною, цементно-піщаною і бітумною черепицею, мембрани функціонують без проблем.
Мембрани бувають двох видів: дифузійні і антиконденсатні. До першого належать матеріали, структура яких така, що вони можуть працювати тільки за наявності двох вентильованих зазорів – верхнього і нижнього. Матеріал, так само як і супердифузійні мембрани, використовують лише в тому випадку, якщо його застосовують разом із покрівельним матеріалом, зворотна стороний бік якого не боїться дії вологи (керамічна, бітумна і цементно-піщана черепиця). Антиконденсатні гідроізоляційні плівки – це паронепроникний матеріал, який призначений для роботи саме з тими покрівлями, з якими не можуть застосовуватися супердифузійні і дифузійні мембрани (металочерепиця і «єврошифер»). В антиконденсатній плівці бік, повернутий до утеплювача, має ворсисту поверхню. Ці плівки також мають два вентильовані повітряні зазори – нижній і верхній. Особливістю матеріалу є те, що він завдяки «ворсу» (нижній бік) утримує вологу, яка виходить з утеплювача (утримати воду така плівка може в 4–8 рази більше за власну вагу). При настанні сприятливих умов волога під дією повітря випаровується і піднімається по нижньому повітряному зазору. Зворотна ж сторона антиконденсатної гідроізоляційної плівки повністю захищений від потрапляння вологи і постійно вентилюється за допомогою верхнього повітряного зазору.


Андрій АНДРУШКО



Коментарі

Богдан ПАСІРСЬКИЙ, директор ПП «Гладіус Вічі»:
– Головна помилка будівельників при укладанні покрівельного пирога – це не професійно виконана вентиляція даху. При поганій циркуляції повітря руйнується утеплювач, а також дерев'яні частини конструкції покрівлі, а для їх заміни найчастіше необхідно зривати все фінішне покриття. Тому покрівельники настійливо рекомендують передбачати вентиляцію кожного елемента покрівельної системи.
Завдяки вентильованому даху мансарди і горищні приміщення будинку стають комфортними для мешкання. Тепло, що накопичилося у підпокрівельному просторі, природним чином усувається, і тим самим усувається можливість його проникнення всередину будівлі. Циркуляція повітря відбувається таким чином, що теплоізоляційний матеріал постійно провітрюється і залишається сухим. Це дає змогу матеріалу цілком зберегти свою теплоізоляційну здатність, яка в іншому випадку могла б знизитися до 80%, залежно від використаного матеріалу. Таким чином виключається утворення конденсату, що викликає вологість і цвіль у будівельних конструкціях.

Олег КОРОЛИК, консультант з питань монтажу покрівель:
– Оскільки сучасне облаштування покрівель передбачає дуже надійну герметичність, покрівлі повинні провітрюватися зсередини. Якщо ж цього не буде, найближчим часом слід чекати значного погіршення надійності покрівлі. Фахівці стверджують, що на сьогодні вентильована покрівля – це обов'язковий атрибут сучасного котеджу. Тому відсоток спорудження похилих покрівель із вентильованим простором дуже великий.
Нині спорудження вентильованих покрівель популярніше в котеджному будівництві, де вартість монтажних робіт похилих покрівель залежатиме від складності її конструкції і від використовуваного матеріалу для облаштування «повітряної» покрівлі. За даними фахівців, нині вартість монтажних робіт для похилих покрівель коливається від $20 до 40 за 1 м2.

Теги та ключові фрази
який матеріал для бітомной криші, отепленя даху, отепленя бітомноі черепиці, Технологія Вентиляції покрівлі, утеплення покрівлі іїї вентиляція в приватному будинку, бiтомной черепицей, http, паро- та гідроізоляційні плівки eco-dach, покриття даху металопрофілем, криша накрита бітомной черепицією
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



KINOafisha.ua - фільми в кінотеатрах.  Шукай роботу на JOB.ukr.net. Музика на PLAY.ukr.net. Усі новини спорту на UKR.NET.

 

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Інші статті
11.08.2017р.

Міфи зовнішнього утеплення панельних будинків

Утеплення окремих квартир з боку фасаду багатоповерхових житлових будинків, крім недовгострокового позитивного ефекту для мешканців цієї квартири, має низку істотних недоліків, що не дають можливості рекомендувати такий тип утеплення для масового застосування.

01.07.2016р.

Де потрібна теплоізоляція?

Після введення нових будівельних норм, що посилили вимоги до теплозахисту, правильне використання якісної теплоізоляції стало насущною необхідністю. Сьогодні у будівництві використовують сучасні матеріали і технології, що дають змогу зберегти тепло ефективніше. Це, наприклад, складні тришарові конструкції із залізобетонних панелей, блоків легкого бетону, цегли з обов'язковим середнім шаром із теплоізоляції, а також багатошарові системи фасадного утеплення – вентильовані фасади і системи "мокрого" типу.

15.04.2016р.

Сонячні колектори на основі природних теплоізолювальних структур

Сучасні сонячні повітряні колектори ефективно нагрівають повітря і цілком задовільно опалюють приміщення у весняну та осінню пору. Однак роль сонячних колекторів при осушуванні стін неопалюваних приміщень досі недооцінена. Адже взимку можна заощадити значну кількість дорогих викопних енергоносіїв, припинивши опалення незадіяних готельних чи навіть житлових приміщень. Повітряні колектори є простими і надійними пристроями, які час від часу потребують профілактики.

При використанні матеріалів посилання на www.budexpert.ua (для інтернет ресурсів з гіперпосиланням) обов'язкове.