Методи, матеріали і способи

Ми часто не надаємо гідроізоляції належного значення і з плином часу спостерігаємо результати руйнівного впливу вологи на конструкції будинку. Проте набагато простіше запобігти цим наслідкам та захистити від вологи фундамент будинку, підлогу і стіни підвалу, цоколь, стіни, підлогу на грунті, дах, вузли прилягання дверних і віконних прорізів, приміщення, де найчастіше користуються водою.

У сучасному будівництві представлені різні технології й величезна кількість гідроізоляційних матеріалів, які дають змогу реалізувати це завдання як при проектуванні нових, так і під час реконструкції вже наявних наземних і підземних споруд, об’єктів цивільного та промислового будівництва.

Метод гідроізоляції будинку обирають залежно від типу ґрунту на ділянці і рівня ґрунтових вод. Є три види гідроізоляції: легка, середня і складна.

Матеріали для гідроізоляції фундаменту класифікують таким чином: 

• за місцем розташування на площині (вертикальні, горизонтальні);
• за місцем розташування у просторі (атмосферні, підземні і підводні);
• за місцем розташування у будівельній конструкції (зовнішні і внутрішні);
• за конструкцією (одно- і багатошарові, армовані і неармовані, із захисним шаром чи без нього).

Гідроізоляційний шар будь-якої конструкції має бути безперервним і без розривів по всій ізольованій поверхні. Облаштовують гідроізоляційний шар з того боку конструкції, на який діє гідростатичний тиск, або де є загроза капілярного підняття і просочування вологи.

Захист фундаменту від вологи

Часто власники заміського будинку стикаються з підвищеною вологістю в підвальних приміщеннях, яка не тільки знищує чи псує майно, а й руйнує фундамент – основу споруди. Тому слід обов'язково подбати про його якісну гідроізоляцію. Якщо не приділити уваги правильній організації робіт із облаштування фундаменту, волога проникатиме в матеріали, з яких побудовано стіни, та поступово руйнуватиме їх.

Для запобігання зволоженню конструкції споруди ще на етапі будівництва спочатку аналізують рівень ґрунтових вод і проводять геотехнічні дослідження.

Крім рівня ґрунтових вод, на появу вологості у фундаменті можуть впливати:

• кількість атмосферних опадів;
• не правильне проведення інженерних комунікацій;
• відсутність дренажу;
• неякісна система вентиляції;
• негерметична або погано облаштована гідроізоляція.

Для захисту цокольного поверху і фундаменту будинку від вологи по периметру облаштовують вимощення – спосіб захисту від поверхневих вод і поталого снігу.

Вимощення формують зі щільного ґрунту, глини, яку засипають щебенем або гравієм. Воно повинне мати основу з ущільненого місцевого ґрунту або глини, який вкривають цементом або асфальтом. У тому місці, де вимощення з'єднується із землею, облаштовують цементовану канавку-дренаж для відведення води, з якої вона відводитиметься вниз, у бік нахилу. Матеріалом для вимощення може слугувати бетон, асфальт, іноді застосовують натуральний або штучний камінь.

Якщо вимощення немає або воно пошкоджене, вода з водостічних труб, розташованих на рівні цоколя, виливатиметься на землю біля будинку, просочуватиметься до фундаменту і підмиватиме його.

Дренаж

Важливу роль при комплексному водовідведенні від будинку відіграє дренаж – набір труб і свердловин (дрен), який збирає воду, що накопичується поряд із будинком, і відводить її на безпечну відстань. Дренаж варто робити, якщо будинок розташований на схилі або поряд із нахилом, а також на слабопроникних ґрунтах: глині або глинистому піску, коли є небезпека постійного або періодичного підтоплення будинку.

Є кільцевий дренаж, який укладають навколо будинку на рівні фундаменту, і внутрішній – всередині будинку (в підвалі).

Дренаж облаштовують так:

• по периметру будівлі виривають траншею, нижче рівня підошви фундаменту;
• по дну траншеї розрівнюють та ретельно трамбують пісок;
• дренажні труби укладають по всьому периметру будівлі з ухилом у бік вбирального колодязя;
• траншею закидають щебенем або гравієм заввишки приблизно 12 см і ретельно утрамбовують;
• воду з дренажних колодязів періодично відкачують.

Гідроізоляція підвалу

У підвал будинку можуть проникати ґрунтові, дощові та поталі води, волога з водопровідних, каналізаційних труб, які протікають, капілярної вологи. Вода в підвалі завдає чималої шкоди будівлі – підточує фундамент, при випаровуванні проникає у розташовані вище приміщення, руйнуючи конструкції.

Гідроізоляцію стін підвалу облаштовують шляхом покриття поверхні, що контактує з ґрунтом, двома шарами гарячої бітумної суміші. Якщо рівень ґрунтових вод вищий від рівня підлоги підвалу, гідроізоляція стін і підлоги повинна створити оболонку, яка могла б чинити опір дії гідростатичного тиску.

Стіни підвалу обмащують проникною гідроізоляцією, яка може бути використана і на вологому бетоні. Цей вид гідроізоляції використовують зсередини і зовні.

До проблеми гідроізоляції фундаменту й підвалу будинку варто підійти відповідально. Фахівці вважають, що традиційний дренаж і вимощення не захистять підвал від затоплення, тому що ґрунтові води можуть піднятися несподівано. На думку експертів, гідроізоляція фундаменту і підвалу – важливе завдання, яке потребує комплексного вирішення і консультацій фахівців.

Якими матеріалами не варто гідроізолювати фундамент і підвал

Фундамент і підвал не гідроізолюють підпокрівельними плівками (гідроізоляційними, пароізоляційними) і мембранами, оскільки ці матеріали затонкі і розраховані на вільне укладання з провисанням. Окрім того, плівки і мембрани не витримають тертя об поверхню фундаменту внаслідок постійних сезонних переміщень.

Захист покрівлі зсередини

Для того, щоб дах виконував своє призначення і добре захищав будинок від негоди та надмірного зволоження – варто забезпечити вологозахист та надійну пароізоляцію підпокрівельного простору.

Основна причина виникнення вологи під дахом будівлі – різниця температур ззовні та зсередини приміщення. Що більша різниця, то більша кількість вологи накопичується і конденсується під покрівлею даху на елементах конструкції.

Ззовні дах може намокати через:

• негерметичність покрівельного покриття (якщо матеріал покриття пошкоджений або неправильно укладений);
• наявність нещільних ділянок у покрівельних елементах через їх не якісне облаштування або занадто тривалу експлуатацію.

• на горищі відсутня вентиляція або вона недостатньо ефективна;
• не укладений шар пароізоляційного та паропроникного матеріалу між утеплювачем і кроквами зсередини даху.

Варто пам’ятати, що постійне зволоження даху призводить до поступового руйнування його конструкції.

Захисні матеріали

Сучасний ринок будівельних матеріалів пропонує широкий асортимент ізоляційних матеріалів. Для теплоізоляції даху найчастіше використовують мінеральну вату. Але оскільки вона виконує функцію теплового бар'єра, експлуатаційні властивості мінеральної вати залежать від рівня вологи повітря під дахом. Для забезпечення захисту від зволоження під шар теплоізоляційної мінеральної вати укладають паро- і гідронепроникний матеріал – спеціальні плівки з низькою паропроникністю.

Плівки, які забезпечують паро- та вологозахист покрівлі й утеплювального матеріалу, за ізоляційними властивостями поділяють на паропроникні та пароізоляційні.

Паропроникні (волого- та вітрозахисні) плівки захищають огороджувальну конструкцію від вологи, яка потрапляє ззовні, вітру та холодного повітря. При цьому паропроникні плівки виводять вологу, яка все ж проникає крізь шар утеплювального матеріалу.

Пароізоляційні плівки виконують функцію паробар'єра. Вони захищають підпокрівельний утеплювач від водяної пари, що надходить зсередини приміщення, а також знижують ризик осідання конденсату на конструкції даху.

Сучасні ізоляційні плівки виготовляють із полімерних матеріалів. Вони мають багато переваг, порівняно з пергаміном або руберойдом, які раніше використовували для гідро- та пароізоляції даху.

Пароізоляційні та паропроникні плівки мають різний коефіцієнт паропроникності. 

Гідроізоляція ванної кімнати і туалету

У приміщеннях із високим ступенем вологості, ванній кімнаті, душовій, туалеті, є висока ймовірність протікання води в сантехнічному обладнанні, оздоблювальних матеріалах, місцях стику конструкцій. Правильне облаштування гідроізоляції цих приміщень може запобігти потраплянню вологи в інші приміщення помешкання.

Для боротьби з надмірною вологою у ванній кімнаті та туалеті використовують два різновиди гідроізоляційних матеріалів – обклеювальні й обмащувальні. При використанні обклеювальних матеріалів поверхня підлоги і стін у приміщенні має бути рівною, сухою й обробленою бітумною ґрунтовкою. Після нанесення такий гідроізоляційний шар закривають стяжкою завтовшки приблизно 50 мм. Обмащувальну гідроізоляцію цих приміщень наразі вважають більш поширеною. Для гідроізоляції в такий спосіб використовують сухі суміші, плитковий клей, цементно-полімерні мастики.

Для того щоб гідроізолювати ванну кімнату, потрібно, перш за все, захистити стики між стінами і підлогою за допомогою ущільнювальної стрічки. На місце стику наносять шар гідроізоляції та вдавлюють у нього стрічку, змазану гідроізоляційної масою.

Місця виведення труб через конструкції теж покривають шаром гідроізоляційної маси. Потім таку гідроізоляцію наносять на поверхню стін і підлоги і розрівнюють. Зверху укладають керамічну плитку, застосовуючи тонкошаровий, еластичний клейовий розчин.

Нині на ринку представлений широкий асортимент обмащувальних гідроізоляційних матеріалів для ванної кімнати та туалету. Вони можуть бути виготовленими на основі поліуретану, штучного каучуку тощо. Їх можна наносити на бетон, цементні та вапняно-цементні штукатурки, гіпсокартонні, гіпсоволоконні, волоконно-цементні плити.

Надмірна вологість у приміщенні – причина утворення грибка

Грибок може з'явитися скрізь, де підвищений рівень вологості (понад 70–80%), а температура поверхонь – у середньому +20º С. Визначити пошкоджену поверхню легко – така ділянка одразу впадає у вічі.

Про появу грибка свідчать такі ознаки:

• слиз та наліт сірого, чорного або зеленого кольору;
• характерний запах затхлості й вогкості.

Основною причиною появи грибка є висока вологість у приміщенні. Передусім її спричиняє недостатня вентиляція приміщення. Якщо зайва волога не випаровується через кватирку в кімнаті, вентиляційну шахту у ванній кімнаті або витяжку на кухні, то накопичується волога, а це створює ідеальні умови для появи і розмноження грибка. Найчастіше грибок утворюється у ванній кімнаті та кухні, оскільки у цих приміщеннях найбільше пароутворення від використання гарячої води і приготування їжі.

Грибок може утворитися внаслідок порушення технології будівництва, наприклад, через нещільну герметичність стиків перекриттів. Особливо актуальна ця проблема у панельних будинках. Герметик, яким заповнюють стики, з часом відшаровується через перепади температур, у щілинах скупчується волога, що й призводить до утворення цього біологічного шкідника.

Практичні поради:

• регулярно провітрюйте приміщення;
• для нормальної циркуляції повітря розташовуйте меблі на певній відстані від стін (приблизно 10 см);
• виводьте водостічні труби у приватних будинках подалі від стін, щоб ними не стікала дощова вода;
• для будівництва та ремонту використовуйте лише сухі матеріали;
• обробляйте фасади гідрофобізаторами ще на етапі будівництва;
• всі будівельні матеріали заздалегідь піддайте антисептичній обробці;
• здійснюйте якісну гідроізоляцію приміщень, де накопичується найбільше вологи.

Вибираючи гідроізоляційний матеріал, необхідно ретельно вивчити всю інформацію, вказану виробником: склад і властивості, сферу застосування, принцип роботи, переваги використання, спосіб підготовки поверхні, метод виконання робіт. Лише у цьому випадку ви будете впевнені, що у вашому будинку буде завжди сухо.

Олександр ФІНЬКО