Подіум – це спеціальна конструкція, частина підлоги у приміщенні, яку розміщують вище загального рівня підлоги. Зазвичай, подіуми використовують у малогабаритних кімнатах, або, навпаки, в інтер’єрах із великою площею. Найоптимальніша висота подіуму – 20─35 см. Якщо ж висота перевищує 30 см, дизайнери рекомендують облаштувати подіум 2─3 щаблями.

Подіуми бувають двох видів – технічні й декоративні. Перші використовують для маскування інженерних комунікацій і будівельних конструкцій (наприклад, коли труби у ванній кімнаті або кухні не можна заховати у стіни, а висота стель і міцність перекриття не дають змогу підняти весь рівень підлоги). Другі ─ виконують декоративну функцію і слугують елементом архітектурного зонування приміщення.

Подіуми забезпечують раціональне використання квартирної площі: на підвищенні облаштовують спальню, вітальню, дитячу, а простір всередині пристосовують для зберігання речей. Інше функціональне призначення подіуму – виправлення геометричного простору приміщення. Довгу і вузьку кімнату візуально «вкорочують», розбивши її на зони, а застосування округлого чи кутового подіуму – надасть естетичного вигляду квадратному приміщенню.

Монолітні виготовляють із бетону або цементно-піщаної стяжки. Це забезпечує довговічність і вологостійкість конструкції. Такий подіум можна облицювати плиткою або мозаїкою, що надає дизайнерам великі можливості для декорування. Недоліків у монолітних подіумів є два: надмірна вага (не завжди перекриття витримує велике навантаження) і відсутність доступу до замурованих комунікацій.

Каркасні подіуми ─ це дерев’яний або металевий каркас, на який одним-двома шарами настилають фанеру або чорнову дошку. Такі подіуми легкі і більш функціональні. Як варіант у них можна облаштовувати комоди, стелажі, а також заховати ліжко. Основний недолік каркасного подіуму ─ необхідність забезпечення жорсткості конструкції, в гіршому випадку подіум трісне під вагою предметів, які знаходитимуться на ньому.

Штучне підвищення можна вимостити масивною чи паркетною дошкою, плиткою, ковроліном, лінолеумом або просто пофарбувати. Для створення додаткового ефекту конструкцію декорують різними за фактурою і кольором матеріалами. Щодо фінішного покриття подіуму у ванній кімнаті й кухні, то це має бути плитка, мозаїка або керамограніт (без гострих країв, із протиковзким ефектом).

Варіанти розміщення

Дизайнери вважають, що конструювати подіуми варто лише за необхідності. В інших випадках зміна рівня підлоги може ускладнити пересування, а в гіршому ─ призвести до травм. Тому перш, ніж зводити подіум, варто добре обміркувати розміри всієї конструкції. Аби подіумна конструкція не виглядала зайвим елементом, її розміри роблять пропорційними висоті стелі, а предмети, які знаходитимуться на «сцені» ─ ідентичного розміру з тими, які розміщуватимуться рівнем нижче. Для створення єдиного гармонійного простору в інтер'єрах із подіумом застосовують різні прийоми, до прикладу, облаштовують підвісну стелю, яка підкреслює контури подіуму, а лінії стелі оснащують штучним освітленням.

Найчастіше на подіумах облаштовують спальне місце, їдальню або робочу кухонну зону (особливо, якщо кухню компонують у вигляді острова, переносячи варильну панель, мийку і посудомийну машину всередину). Тоді кухню облаштовують на всій площі подіуму, а всередині ховають комунікації, доступ до яких здійснюється через ревізійний люк. Їдальню або кухонну зону на подіумах розміщують у квартирах-студіях, де немає чіткого розмежування між різними функціональними зонами. При цьому подіум стає межею, а перепад висоти обіграють за допомогою меблів, наприклад, розмістивши на «крутому рельєфі» стіл. З боку їдальні він слугуватиме обіднім столом, а з боку вітальні – барною стійкою. Для любителів різних інтер’єрних стилів дизайнери рекомендують варіант «м’якої підлоги», коли подіум прокладають поролоном і оббивають міцною меблевою тканиною. Поціновувачам східної розкоші можна запропонувати накрити подіум ворсистим килимом ручної роботи, до стелі прикріпити балдахін, а для релаксації – купити кальян.

У вітальні за допомогою подіуму можна створити куток для релаксації: розмістивши на ньому акваріум або апаратуру для домашнього кінотеатру, як варіант ─ облаштувати зимовий сад. Малогабаритним подіумом можна обладнати лоджію.

У дитячій кімнаті подіум використовують для облаштування спальної зони (ліжка) або місця для занять (стіл, шафа, полиці, стільці). У другому випадку в конструкції подіуму можна сховати ящики для іграшок, одяг, постільну білизну і навіть ліжко. Споруджувати багаторівневу підлогу в кімнатах для маленьких дітей не рекомендують (із міркувань безпеки).

У кімнаті підлітка подіум впишеться найкраще. Тут чудово виглядатимуть ткані пледи і подушки в стилі печворк (зшиті з клаптиків), а для декорування стін ніші – коркові панелі. Дуже часто на підвищеннях розміщують письмовий стіл, комп’ютер, іноді – гардероб.

У спальні для дорослих подіум використовують як місце для ліжка, а також шаф для постільної білизни та приліжкових тумб. Матрац на такому подіумі слугує ліжком, а всередині корпуса облаштовують ніші з горизонтальним або вертикальним відкриттям. Верхню частину подіуму використовують для тумб. При такій конструкції торці сходинок освітлюють за допомогою точкових, люмінесцентних або неонових ламп, захищених кольоровим або матовим склом. Інший варіант облаштування спальної зони – подіум-пенал. Під ним розміщують спальне місце на роликах, а на ньому ─ зону відпочинку, гардероб або невеликий робочий кабінет (комп’ютерний стіл, стільці, полиці тощо). Зранку ліжко можна засувати повністю або частково всередину.

У ванних кімнатах на подіумах встановлюють ванни або душові кабіни. Подіуми зі сходами поділяють ванну не лише на функціональні зони, а й візуально змінюють її пропорції. Також цікава комбінація поєднання у ванній кімнаті холодних і теплих матеріалів: скла, дерева, керамічної плитки тощо. Наприклад, стільниця із товстого скла або напівпрозора раковина візуально збільшують простір, а масивніші матеріали, навпаки, роблять її меншою. Оригінальним рішенням стане таке зонування простору: три сходинки ведуть на зрізаний по діагоналі подіум, в якому облаштована ванна у формі трилисника. Нижню частину подіуму можна облаштувати як підлогову шафу для збереження побутової хімії і банного приладдя.

Аби створити оригінальний дизайн приміщення, а також уникнути травм, подіум облаштовують спеціальною системою освітлення. Це може бути точкове освітлення, стельові лампи, які окреслять світлом торець подіуму, прожектори, спрямовані на сцену, а також світильники, опущені на довгих канатах зі стелі. Для інтимнішого освітлення використовують бра. Особливу увагу варто приділити конструкції, повз якої постійно відбуватиметься рух: її бажано оснастити нічним підсвічуванням, так званими «сигнальними вогнями». Лампочки всередині подіуму візуально збільшать простір. Такий варіант найкраще підійде для віталень, спалень, ванної кімнати, тобто приміщень, де світло є частиною декору.

Галина БАТЮСЬ

Олександр Подоляк, архітектор компанії “Львівська Архітектурна Майстерня”:

Найчастіше замовники за допомогою подіумів виправляють геометрію приміщення. Вузьку і довгу кімнату розбивають на функціональні зони, а квадратній надають затишного вигляду. Найоптимальніша висота подіуму - 20-35 см. При більшому перепаді висоти, якщо дозволяє висота стелі, облаштовують дво- чи триступінчасті яруси. Найчастіше подіуми вимощують масивною чи паркетною дошкою або плиткою. Напівм'які подіуми облаштовують поролоном і оббивають міцною меблевою тканиною, шкірою, застилають м'яким килимом, ковроліном тощо. З боків і в «потаємній кишені» подіуму можна встановити точкове, люмінесцентне або неонове освітлення, що додасть конструкції виразності. Подіум можна зробити самому, однак краще щоб це виконували спеціалісти, так ви отримаєте бажаний результат.