Оцінка сучасних умов

Одним із основних чинників, які визначають можливості розвитку економіки, є забезпеченість усіх її складових паливно-енергетичними ресурсами, що відображають наявність пропозицій на ринку енергоносіїв. Забезпечення енергетичних потреб людства є глобальною, стратегічною проблемою, складність і суперечливість якої постійно зростає. Це зумовлено: збільшенням чисельності населення і обсягів виробництва; зростанням енергоспоживання; вичерпуванням запасів традиційного палива; погіршенням екологічної ситуації та кліматичними змінами.

Нині близько 90% джерел енергії походить з невідновлюваних ресурсів -нафти, природного газу, вугілля, урану, запаси яких зменшуються надзвичайно швидко (рис. 1).

Вичерпування невідновлюваних паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), відсутність реальних альтернатив їх заміни, наявність ризиків під час їх виробництва і транспортування останнім часом набувають все більшого значення через загальну нестабільність видобування ПЕР у регіонах та напругу на паливно-ресурсних ринках.

Накопичення корисних копалин тривало мільйони років, а нині обсяги споживання нафти і газу втричі перевищують обсяги відкритих нових родовищ.

Використання корисних копалин у майбутньому залежатиме від таких чинників:

• збільшення світової популяції;
• зростання обсягів виробництва в розвинених країнах;
• нарощування промислового виробництва країн, що розвиваються;
• коефіцієнта корисної дії установок, що спалюють паливо;
• ступеня термічної ізоляції будинків.

• забруднення атмосфери і загроза глобального підвищення температури;
• загроза забруднення океанів нафтою;
• заборгованість країн, які розвиваються, внаслідок імпорту нафти.

Обмеження даремних витрат енергії - це одночасно заощадження і забезпечення сталого розвитку. Згідно з даними Європейської комісії, виробництво додаткового 1 кВтгод енергії невдовзі коштуватиме на 50-400 % більше, ніж його заощадження. На основі цього можна зробити висновок, що енергетична ефективність - шостий вид палива - є найважливішим джерелом енергії (рис. 3), навіть більшим, ніж нафта. Ефективне використання енергії - це гігантське джерело економії коштів, яке досі значною мірою ігнорують у світі. Інвестиції в підвищення енергоефективності будинків тільки у Європі можуть дати економію понад 270 млрд. євро та зменшити викиди вуглекислого газу на 400 млн. тонн на рік.

Питання економії енергії і підвищення ефективності її використання є актуальним І з екологічного погляду, оскільки сьогодні атмосфера Землі розігрівається набагато швидше, ніж у минулому. За даними ООН, із кінця XIX до початку XX ст. глобальна температура на земній кулі підвищилася загалом на 0,6°С. Водночас, середня швидкість підвищення глобальної температури до 1970 р. становила 0,05 °С за 10 років, а останніми десяти¬літтями вона подвоїлась. Це зумовлено діяльністю людини: по-перше, людина підігріває атмосферу, спалюючи велику кількість вугілля, нафти, газу, по-друге, і це головне, в результаті спалювання органічного палива, а також внаслідок знищення лісів у атмосфері нагромаджується вуглекислий газ.

За останні десятиліття вміст вуглекислого газу в повітрі збільшився на 17%. У земній атмосфері вуглекислий газ діє, як скло в теплиці чи парнику: він повільно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, але затримує її тепло. Це спричиняє розігрівання атмосфери, відоме як парниковий ефект. Якщо людство не зменшить обсяг забруднень атмосфери й глобальна температура зростатиме й надалі, як це відбувається протягом останніх двадцяти років, то дуже швидко клімат на Землі стане теплішим, ніж будь-коли впродовж останніх 100 тис. років. Це пришвидшить настання глобальної екологічної кризи. Поряд і цим, згідно з останніми дослідженнями фахівців, оприлюдненими на Асамблеї ООН у Нью-Йорку, Північний Льодовитий океан більше не поглинає вуглекислого газу - найбільший у світі поглинач СО₂ заповнений ущерть!

Світові дослідження

На світовому рівні, за оцінками Міжурядової комісії ООН з питань зміни клімату, підвищення ефективності використання енергії в будинках житлового та промислового фондів могло б знизити викиди СО₂ більше, ніж на мільярд тонн на рік.

Покращення внутрішнього клімату та рівня життя, ефективне викорис¬тання енергії в спорудах повинно стати пріоритетним напрямом і популярнішим засобом для скорочення викидів СО₂, ніж відмова від користування власним автомобілем.

Україна споживає понад 200 млн. тонн умовного палива первинних енергетичних ресурсів, з них вугілля - майже 60 млн. тонн умовного палива (вироблялось 56,8), нафти - 18 млн. тонн умовного палива (вироблялось 4,3), природного газу - 76,4 млн. тонн умовного палива (вироблялось 20,5). Виробництво електроенергії у обсягах 185,2 млрд. кВт•год перевищує її споживання -176,9 млрд. кВт•год. Теплової енергії виробляється і споживається 241 млн. Гкал.

З нетрадиційних відновлюваних джерел за статистичними даними в Україні споживається енергії обсягом 15,2 млн. тонн умовного палива, з них близько млн. тонн - енергії, виробленої на гідростанціях.

Зазначимо, що в Україні забруднення довкілля шкідливими викидами у 1990-2006 рр. (табл. 1.) зменшувалось не за рахунок впровадження енерго- та природоощадних технологій, а завдяки істотному зниженню обсягів виробництва промислової продукції. Водночас, незважаючи на пов'язане із цим зменшення деяких видів забруднення, рівень викидів і токсичних відходів на одиницю ВВП в Україні не знижується, оскільки темпи їх зменшення є нижчими від темпів скорочення виробництв.

Мирослав САНИЦЬКИЙ
доктор технічних наук, професор