Використання огороджувальних конструкцій з ПВХ в контексті підвищення енергоефективності будівель — це одне з найважливіших і насущних завдань сучасноїкомунальної політики.

ЧИ ПОТРІБНО ОПАЛЮВАТИВУЛИЦЮ?

До певногочасу в нашій країні ніхто особливо не цікавився, скільки коштує опалення житлових та адміністративних будівель, на яких етапах відбувається втрата теплової енергії і яким шляхом ці втрати можливо мінімізувати.

Аналогічна ситуація була і в Європі до початку 1960-их років: поки енергоносії коштували порівняно дешево, ніхто особливо не обтяжував себе їх обрахуванням. Ситуація змінилася з початком енергетичної кризи, коли ціни на нафтопродукти зросли і з’ясувалося, що опалювати вулицю — не найвигідніша справа.

Аналіз тепло-фізичних процесів, які відбуваються в будівлі, швидко виявив найбільш вузькі місця, через які відбуваються основні тепловитрати: це обгороджувальні конструкції, тобто вікна та двері. Першим кроком, що дав змогу докорінно виправити ситуацію, стала зміна матеріалу, з якого ці конструкції виготовляються.

Традиційно і в Європі, і в Україні велика частина віконних і дверних конструкцій виготовлялася з дерева. Незважаючи на низку безсумнівних плюсів деревини, як конструкційного матеріалу (простота обробки, екологічність тощо), у неї є і ціла низка суттєвих недоліків.

Насамперед, це неминуча зміна геометрії і настільки ж неминуча поява нещільних стиків різних конструкційних модулів, що, в свою чергу, призводить до неконтрольованого повітрообміну в приміщенні.

Використання пластику дає змогу раз і назавжди вирішити ці проблеми.

ПВХ є екологічно чистим, безпечним матеріалом, що володіє порівняно з деревиною набагато більшим запасом міцності відносно впливів зовнішнього середовища: вологи, сонячної радіації або впливу пилових суспензій.

Пластик не потребує ні фарбування, ні спеціального догляду. Виготовлені з нього конструкції практично герметичні йнадійно зберігають тепло там, де йому належить залишатися. Енергоефективність пластикових вікон можна суттєво підвищити завдяки використаннюспеціального скла усклопакеті, а також при застосуванні профілів, що володіють великим коефіцієнтом опору теплопровідності.

Окрім того, необхідновраховувати, що вирішити проблему енергозбереження виключно за рахунок заміни дерев’яних вікон на пластикові неможливо. Основна умова тут — економічне стимулювання енергозбереження, коли споживач точно знає, як і за що він платить.

ДЛЯ СТВОРЕННЯ ТЕПЛОГО ЖИТЛА Є ДВІ ПРИНЦИПОВІ МОЖЛИВОСТІ.

1. Проектування максимально теплих будинків з високими енергозберігаючими характеристиками і системою опалення з низькою енергоємністю. У цьому випадку для будівництва потрібні значні капіталовкладення, що частково компенсується низькими експлуатаційними витратами.

2. Проектування і будівництво будинків з менш теплими огороджувальними конструкціями і потужною енергоємною опалювальною системою. Цей варіант передбачав дешеві енергоносії, але останнім часом у зв’язку з реформою ЖКГ та системою енергопостачання, коли ціни на енергоносії стрімко зростають, а якість послуг ЖКГ погіршується, перший шлях розвитку стає більш актуальним, якщо не єдино можливим.

ЕТАПИ ЕВОЛЮЦІЇ ПЛАСТИКОВИХ ВІКОН

Використання ПВХ-вікон з самого початку передбачало вирішення кількох основних споживчих проблем. Основною з них була і залишається економія теплової енергії. Можна впевнено стверджувати, що драйвером розвитку віконних систем є їхній зростаючий енергозахист.

Подивимося, як змінювалися основні властивості вікон, які впливають на енергозахист.

Перші пластикові вікна виготовлялися з профілів, що мали монтажну ширину 58-62 мм. Чому саме стільки, сказати сьогодні вже складно. Але саме такі профілі служили інженерною базою віконних систем аж до середини 1990-их.

На кінець минулого століття стало зрозуміло, що теплотехнічні характеристики вікна треба покращувати, оскільки вуглеводневе паливо дорожчало просто стрімко.

Покращувати потрібно, але як і за рахунок чого?

Були спроби експериментувати з кількістю профільних камер, які не дали результату. Експериментально було встановлено, що збільшення камер всередині профілю при збереженні незмінної його монтажної ширини не дає нічого.

І тоді з’явилися системи, що мали ширину вже 70 і більше міліметрів: VEKA Softline 70, VEKA Topline тощо. Окрім збільшеної монтажної ширини, що давала змогу використовувати ширші склопакети з великим спектром функціональних можливостей, унових системах змінено параметр висоти: «глибина входження пакету у стулку».

І хоча мова йшла лише про три міліметри (висота була змінена з 18 до 21 мм), це дало можливість створювати вікна, теплотехнічні характеристики яких були приблизно на 15% кращими58-міліметрової «класики».

XXI століття ознаменувалося для Європи різким посиленням вимог до показників енергоефективності будівельних матеріалів і технологій, включаючи вікна. Починаються експерименти з пасивним будинком, який не потребує опалення і «живее» за рахунок власного, ендогенного тепла.

Такі будівлі потребуютьспеціальних вікон із спеціальних профілів, наприклад VEKA Topline Plus. Правда, практика створення таких будинків виявила їх дуже високу вартість, а тому і віконні програми для пасивних будинків отримали обмежене поширення, зайнявши строго певну нішу.

Нинівіконні технології розвиваються поступально, покращуючи характеристики 70- міліметрових програм. Наступним кроком стала поява профільної системи VEKA Softline 82. Як видно вже з її назви, була збільшена монтажна ширина, причому знову на 12 мм — до 82. Висота фальцу зросла на 4 мм і склала 25 мм. З’явився третій контур ущільнення і загалом ефективність вікна зросла ще на 10%.

Сучасне пластикове вікно відрізняється від своїх попередників з минулого століття так само, як відрізняється музичний центр від старої котушкової «Комети». Збільшився асортимент можливих вікон і дверей, з’явилися нові кольори, стали можливими нові форми.

Але все це — лише додаткові наслідки розвитку його основної переваги — здатності зберігати тепло!

http://rem-bud.in.ua/budivnictvo/nyuansi-energoefektivnosti-plastikovix-vikon.html