У 2006 р. затверджені та прийняті ДБН В.2.6-31:2006, у яких введені та регламентовані не лише підвищені вимоги до опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, а й   принцип проектування будинків за показниками енергоефективності.

  Питання ефективного використання енергоресурсів і економії енергії в сучасних умовах є проблемою національної безпеки, найважливішим стратегічним завданням для країни. За результатами розрахунків при повній реконструкції тільки багатоповерхових житлових будинків масової забудови 1960-1995 р.р. загальна економія енергоресурсів може скласти ~ 60 млн. МВт∙год. Враховуючи, що заходи з утепленнязовнішніх огороджувальних конструкцій та заміні вікон на енергозберігаючі у загальній схемі реконструкції будинків складають близько 52%, економія енергоресурсів при фасадній термореконструкції житлових будинків може скласти близько 30 млн. МВт∙год., що відповідає ~ 3,7 млн.т. умовного палива або 3,2 млн. м³ газу.

    Обмеженість ресурсів потребує поступового вирішення цьогокомплексного завдання. При цьому на перше місце висувається термомодернізація збудованих будинків. Остання може бути здійснена на засаді створення зовнішньої додаткової теплоізоляції із застосуванням сучасних теплоізоляційних матеріалів та найпростіших методів виконання будівельних робіт.

Фасадна теплоізоляція – чотири класи

  Термомодернізація фасадних конструкцій наявних житлових будинків повинна здійснюватися за рахунок облаштування фасадної теплоізоляції. Згідно з ДБН В.2.6-33 визначені чотири класи конструкцій фасадної теплоізоляції залежно від типу опорядження:

 - клас А – з опорядженням штукатурками або дрібноштучними елементами;

- клас Б – з опорядженням цеглою або стіновим каменем;

- клас В – з опорядженням індустріальними елементами;

 - клас Г – з опорядженням прозорими елементами.

Детальніша класифікація конструкцій фасадної теплоізоляції встановлена у ДСТУ Б В.2.6-34.

За типом опоряджувального шару конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою поділяються на такі:

– з тонкошаровими штукатурками;

 – з товстошаровими штукатурками, у т.ч. «теплими» штукатурками;

 – з опорядженням плиткою малих розмірів (клінкерною, перлітобетонною).

За матеріалом теплоізоляційного шару конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою поділяються на:

 – з мінераловатних (базальтових, скловолокнистих) плит густиною від 110 кг/м³ ;

– з пінополістирольних плит згідно з ДСТУ Б В.2.7-8 марки за густиною не нижче ПСБ-С-25;

 – з плит екструдованого пінополістиролу густиною від 30 кг/м³ ;

– з пінополіуретану;

 – з блоків з легких бетонів.

  Конструкції за типом індустріального опорядження поділяються на:

 – з опорядженням керамічними плитами;

 – з опорядженням виробами з природного або штучного каменю;

 – з опорядженням металевими панелями;

– з опорядженням плитами з цементно-волокнистих матеріалів;

– з опорядженням алюмокомпозитними панелями;

– з опорядженням панелями зі склофібробетону;

– з опорядженням керамогранітом.

 За типом та матеріалом теплоізоляційного шару зовнішні стіни поділяються на:

 – з одношаровою ізоляцією:

 - з базальтових плит густиною від 70 кг/м³;

- зі скловолокнистих плит густиною від 20 кг/м³  із використанням повітрозахисних мембранних плівок;

– двошарова ізоляція з мінераловатних (базальтових, скловолокнистих) плит густиною від 15 кг/м³ – внутрішній шар та плит густиною від 75 кг/м³ – зовнішній шар.

Системи фасадної теплоізоляції

На підставі аналізу показників інтегральної якості за принципом переваги/конструктивні недоліки складена така ієрархічна схема систем фасадної теплоізоляції:

 – стіни зі світлопрозорим зовнішнім шаром мають найбільшу кількість переваг за умови здійснення оптимального проектування будинку (розташування по фасаду з урахуванням особливостей сонячної інсоляції та відповідним визначенням геометричних та теплофізичних показників конструкцій); до вірогідних фізичних недоліків слід віднести те, що повітряний прошарок є за визначенням слабо вентильованим, що потребує ретельного аналізу вологісного балансу конструкції;

 - фасадні конструкції з вентильованим повітряним прошарком мають фізичні переваги із забезпечення вологісного режиму стіни загалом, по можливості створенню високих значень опору теплопередачі. До вірогідних недоліків слід віднести можливе зниження теплоізоляційних властивостей систем, яке виникає при необґрунтованому рішенні захисту від фільтрації повітря у товщі утеплювача та від можливих вологісних деформацій утеплювача, що призводить до усунення ефекту вентиляції повітряного прошарку;

 - стіни із суцільною теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою мають економічні переваги порівняно з вищенаведеними класами систем водночас потребують ретельного аналізу теплофізичних властивостей кожного шару конструкції у взаємозв’язку з іншими шарами, вхідного та поопераційного контролю при монтажі систем утеплення, а при нездійсненні цих умов можливе виникнення відмов по тепловому стану і  експлуатаційній безпеці ізоляційної оболонки будинку загалом;

 - стіни з опорядженням цеглою – перевагою є купівельна привабливість будинків, що ззовні виглядають як цегляні, а як фізичний недолік – велика вірогідність виникнення конденсації вологи у товщі конструкцій, позитивний баланс вологи в річному циклі, що призводить до фізичного руйнування теплоізоляційного шару та відповідного зниження теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій. Водночас конструкції фасадної теплоізоляції з опорядженням цеглою та з опорядженням прозорими елементами відповідно до своїх конструктивних особливостей можуть бути змонтовані переважно при новому будівництві. Тому доцільними є конструктивні рішення – фасадна теплоізоляція з опорядженням штукатурками та вентильованим повітряним прошарком та індустріальним опорядженням. 

Володимир СЕНЬКО, інженер-консультант

Волинського центру нанотехнологій, м. Луцьк