Енергетика– одна з особливо важливих стратегічних сфер загальносвітової господарської та економічної діяльності. Відтак, очікувано, що і ПЕК України опинився в стані війни з перших її днів.

Укази Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” та “Про загальну мобілізацію”у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України оприлюднено 24.02.2022 роком, а вже 27 лютого 2022-го на сайті міністерства енергетики України з’явився наказ міністра Германа Галущенка №93 “Щодо необхідності включення до переліку посад та професій, що підлягають бронюванню у воєнний час на об’єктах паливно-енергетичного комплексу”.

Так, нищівні бомбові удари агресор завдає не тільки по людських ресурсах та військових об’єктах, а й по своєму конкурентові – “зеленій” енергетиці. І це не гіпербола.

Тривожні новини з енергетичного «фронту»почали надходити буквально з першого дня війни, коли окупанти захопили Чорнобильську АЕС і взяли у заручники працівників електростанції. І на територію Каховської гідроелектростанції об 11:28 хв того ж дня зайшли”невідомі” особи зі зброєю в руках, а услід за ними на греблі ГЕС з’явилися й танки “без розпізнавальних знаків”.

Пролунав вибух на Трипільській ТЕС.

Не кращі справи й у вітроенергетиків. Ось що повідомляє голова Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков на інтернет-порталі «Енергореформа»: «Вітроенергетичні компанії, які працюють в Україні, через воєнну агресію Російської Федерації зупинили загалом понад 2/3 генерувальних установок. Станом на 9 березня 2022 року зупинено роботу вітроелектростанцій (ВЕС) загальною потужністю 1 162,5 МВт. Залишаються в роботі 372,5 МВт».

Згідно з наданими ним розрахунками, практично всі ВЕС зупинено в Херсонській області. Це ВЕС «Ставки», «Берегова», «Новотроїцька», «Овер’янівська», «Мирненська» компанії Vindkraft. Залишилася працювати лише її «Новоросійська ВЕС» (9,23 МВт). На Мирненській ВЕС згоріла одна з турбін, знищено весь транспорт для обслуговування ВЕС, персонал через постійні обстріли не міг розпочати роботу на момент складання цього повідомлення.

Також зупинено «Сиваську ВЕС» (2,92 МВт) та «Сиваську ВЕС Тотал Ірен» (245,7 МВт) ТОВ «Сивашенергопром». За даними УВЕА, на останній після обстрілу військами РФ згоріла вітротурбіна, персонал обстрілюють і не допускають до роботи, пошкоджено трансформаторну підстанцію та лінію електропередач.

У Запорізькій області зупинено всі ВЕС компанії ДТЕК, за винятком ВЕС «Приморська-1» (99,58 МВт). Не працюють «Ботієвська ВЕС», «Приморська-2» та «Орлівська ВЕС» через пошкодження ліній електропередач.Також знеструмлено ПС 330кВ у Мелітополі, тимчасово окупованому РФ.
ЗупиненоЗапорізьку ВЕС.

На Миколаївщині зупинено три вітротурбіни по 3,2 МВт «Вітряного парку «Причорноморський».
На Одещині зупинено ВЕС «Южне Енерджі». На першій черзі «Дністровської ВЕС» працює 9 із 10 турбін.Залишиласяв роботі ВЕС «Овід Вінд», але УВЕА зазначає, що компанія GE, яка її обслуговує, пішла з України.

На багатьох інших об’єктах відновлюваної енергетики зменшили навантаження. Перелік цей можна продовжувати ще й ще.

Хроніка подій щодня підтверджує: “зелена” енергетика стала прямим учасником битви з агресором не тільки безпосередньо на військовому, а й на інших фронтах – дипломатичному, міжнародному. Особливо в Україні.
Річ у тому, що імпорт енергоносіїв із Росії та Білорусі (42% бензину та 63% дизельного палива) був основним джерелом постачання палива в Україну. Українські вітчизняні нафтопереробні заводи задовольняли лише 46% внутрішнього попиту на бензин та 14% внутрішнього попиту на дизельне паливо. Близько 1 млн т бензину було імпортовано в Україну з Білорусії у 2021 році та 5 млн т дизельного палива було ввезено з Росії та Білорусі. Понад 20% споживання світлих нафтопродуктів в Україні припадає на автогаз, 45% якого також постачалося з тих же “братніх республік”.

«Вторгнення Росії в Україну унеможливлює продовження цих поставок», – коментує головний аналітик GMK Андрій Тарасенко. Для задоволення потреб в паливі Україні щорічно необхідно знаходити додатково 30 млн.т нафти з джерел, не пов’язаних з Росією та Білоруссю. Про це сказано й у дослідженні аналітиків GMKCenter “Ukraineneedsothersourcesoffuelsupply”, інформує Auto24.

Але попри те, що питання забезпечення потреб у бензині та низці інших паливно-енергетичних засобів (ПЕЗ) залишається надзвичайно гострим, Україна закликала світових лідерів відмовитися від російської нафти, незалежно від того чого б і скільки б це не коштувало, й розширити санкційне обмеження імпорту енергоносіїв агресора шляхом повної заборони імпорту російської нафти, газу та вугілля.

Лідери США, ЄС, Великобританії та багатьох інших країн світу, схоже, також рішуче налаштовані на здійснення, можливо, непопулярних і болісних, але насправді революційних змін в контексті стрімкого енергетичного переходу на новий рівень.

Вже 8 березня Президент США Джо Байден запровадив ембарго на весь імпорт російської нафти, газу та інших енергоносіїв, а Велика Британія заявила, що у відповідь на вторгнення Росії в Україну поетапно припинить імпорт російської нафти до кінця 2022. Цього ж дня Shell також заявила, що припинить купувати російську нафту і поступово згорне свою участь у всіх російських вуглеводнях.

Того ж дня і Європейська комісія (ЄК), з огляду на війну Росії проти України, ухвалила на своєму засіданні у Страсбургу так званий “План REPowerEU”, спрямований на кардинальне скорочення залежності від газу з РФ, щоб вже в нинішньому році зменшити його імпорт на дві третини.

“Ми повинні стати незалежними від російської нафти, вугілля та газу. Ми просто не можемо покладатися на постачальника, який відкрито погрожує нам”,– заявила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яку цитує її прес-служба. – “Настав час позбутися нашої уразливості та швидко стати більш незалежними у виборі (джерел. – Ред.) енергії. Зробімо ривок до відновлюваної енергетики зі швидкістю блискавки. Відновлювана енергетика є дешевим, чистим і потенційно безкінечним джерелом енергії, та, замість того, щоб фінансувати видобувну промисловість десь, вона створює робочімісця тут”, – в унісон з Урсулою фон дер Ляєн зазначає виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс.

У свою чергу влада Австралії також прийняла рішення незабаром запровадити заборону на імпорт із Росії нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів.

Відмовлятиметься від російського газу й Німеччина. Як пише Tagesspiegel/AFP, більшість німців виступають за відмову від російського газу й нафти у зв’язку з нападом РФ на Україну. Про це свідчать і результати соцопитування Politbarometer для ZDF, оприлюднені 11 березня. 55% респондентів виступають за те, щоб більше не імпортувати енергоресурси з Росії, навіть якщо це буде означати певні проблеми з ланцюжками постачання у Німеччині. Проти такого ембарго виступають лише 39%. Для підвищення енергобезпеки у найближчі роки 92% опитаних покладаються передусім на більше використання відновлюваних джерел енергії; 57%–довшу експлуатацію АЕС, 56%– довшу експлуатацію існуючих теплових електростанцій.

(Повний текст див. ТУТ.)

І на неформальному саміті ЄС, що проходив 10-11 березня у Версалі під Парижем, його учасники зосередилися на двох головних проблемах –темах війни Росії проти України й укріплення європейської оборони та зниженні залежності від російського газу, нафти й вугілля на тлі нинішніх подій.

Як у ЄС планують скоротити залежність від російського газу? Експерти і керівництво Єврокомісії переконані: ЄС здатний цілковито відмовитися від російських газу, нафти та вугілля “суттєво раніше” ніж у 2030 році. Близько двох третин цього скорочення можна досягнути вже до кінця року, передусім за рахунок диверсифікації поставок газу та відновлюваної енергетики.

В ЄК вважають можливим імпортувати 50 мільярдів кубометрів скрапленого газу та 10 мільярдів трубопровідного газу цього року з альтернативних щодо Росії джерел. Швидка розбудова вітрової та сонячної енергетики може зекономити ще 20 мільярдів кубометрів. Інші заходи – трансформація промисловості, а також економія енергії в опаленні шляхом як прикручення термостатів, так і заміни газового та мазутного опалення на електричні теплові насоси.

Досить промовиста й така деталь (і це особливо важливо для 45-и мільйонів українців!): щоб зберегти стабільність енергосистеми України в умовах війни, яку розв’язала Росія, Рада ЄС висловилася за екстрену синхронізацію (підключення) енергосистеми України до електромережі континентальної Європи. Про це, як повідомляє кореспондент DW, за підсумками засідання міністрів енергетики країн ЄС у Брюсселі, 28 лютого, заявила єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон.

За її словами, в умовах військового нападу з боку Росії, Україна звернулася з проханням екстрено підключити її до європейської енергосистеми. “За столом (засідання Ради ЄС. – Ред.) була широка згода на це. На основі цього, ми будемо швидко рухатися разом з ENTSO-E, аби приєднати енергетичну систему України настільки швидко, наскільки це можливо”, – заявила Сімсон і додала, що це також стосується і Молдови. (ENTSO-E – це Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії. Саме з нею у 2017 році оператор енергосистеми України “Укренерго” підписав угоду про синхронізацію. Однією з умов інтеграції України в енергосистему ЄЄ було проходження тестів у ізольованому режимі від Росії та Білорусі. Вони були заплановані на 24-26 лютого. Після цього уряд України вирішив не підключатися знову до енергосистеми РФ і Білорусі).

Тобто, Сімсон підтвердила: Україна успішно пройшла всі тести ізольованого режиму, “склала іспит”на енергетичний безвіз.

Втім, битва на “зеленому “фронті, схоже, не закінчиться навіть після завершення війни, коли в небі всієї території України знову переможно замайорить рідний синьо-жовтий прапор. Україні належить докласти чимало зусиль, щоб, спираючись на досвід інших країн, сформувати оновлену “дорожню карту” для швидкого й ефективного переходу вітчизняної економіки на біоенергетичні ресурси. Але це –тема іншої статті.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ. Коли стаття була підготовлена для розміщення на сторінках «Українського репортера», стало відомо, що депутати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг 10 березня ухвалили рішення щодо порушень РФ ядерної безпеки та закликають світову парламентську спільноту запровадити міжнародне ембарго на імпорт російської нафтита газу.

Окрім того, Комітет схвалив звернення до парламентів всіх іноземних держав, Європейського парламенту і міжнародних парламентських асамблей щодо всесвітньої ядерної загрози, спричиненої захопленням та діями Російської Федерації на Чорнобильській, Запорізькій атомних електростанціях та дослідницькій ядерній установці “Джерело нейтронів” НЦ Харківський фізико-технічний інститут.

Комітет також звернувся до Кабміну України з пропозицією звернутися до Європейської комісії щодо сприяння максимально швидкої синхронізації енергосистеми України з європейською енергосистемою ENTSO-E .

ЯГОЛЬНИК О.Г., шеф-редактор журналу «Біоенергетика/Bioenergy»